Замок "Сент-Міклош" в Чинадійово (Чинадієво) - історія, фото та інтерактивні панорами

    Оборонна споруда Берег-Сент-Міклошвар розташована на території поселення Сент-Міклош (зараз с. Чинадійово Мукачівського р-ну). 

    Замок споруджений на відстані 7 км від Мукачева. Сент-Міклош” можна перекласти як “Святий Миколай” - замок позичив свою назву у селища, яке на Чинадійово перетворилось лише 1944 року.

    Це двоповерхова споруда зі стінами метрової товщини і двома могутніми вежами. Твердиня побудована у формі неправильної літери “П”. Зі східного боку оборонні показники посилюються північною та південною кутовими трирівневими вежами. Під будівлею знаходяться підвальні приміщення, що використовувалися для господарських потреб. Попід покрівлею по всьому периметру вбудований ряд бійниць. Оборонна споруда оточена земляними валами та глибокими ровами, посиленими рядами частоколу.

    Перша письмова згадка про замок Сент - Міклош відноситься до 1214 р. У 1403 р. барон Перені Імре отримує від угорського короля Жигмонда (Сигізмунда) Люксембургського (1387 - 1437 рр.) дозвіл на перебудову захисної споруди у Сент - Міклоші. Тут розташовується управа домінії Берег - Сент - Міклош. Фортеця стає центром об’єднаної домінії Мункач - Сент - Міклош. 

    Згодом споруду придбав князь Міхай Телегді за 22 тис. форинтів вибудував палац, жив тут із сім’єю. Родина його похована в підземеллі церкви Святого Миколая.

    До XVII століття замок не раз ставав укриттям для місцевого населення під час численних завойовницьких кампаній - перевал «Руська брама», що знаходиться неподалік від замку, часто використовувався угорськими військами в походах на Галичину.

    У XVII ст. доля Сент-Міклоша пов’язана з князями Ракоці: в 1600-х рр. власником був правитель Трансільванії Ференц Ракоці І, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, потім – до сина, Ференца Ракоці II.

    У 1633 р. власники укріплення провели значні роботи по реставрації. У 1657 р. Сент - Міклош був пошкоджений польськими військами, але невдовзі відбудований господарями. 

    У XVIIІ ст. фортеця втрачає своє стратегічне оборонне значення. В 1726 р. імператор Карл VI (1712 - 1740 рр.) дарує Сент - Міклошську домінію разом із фортецею архієпископу Шенборну. У 1733 та 1839 рр. на території Сент - Міклоша знов проводяться будівельні роботи. Поступово, в процесі перебудов, замок набуває архітектурних рис, властивих світським палацам.

    У ХХ столітті в замку спочатку була обладнана в'язниця, за радянських часів - сільрада, управління лісгоспу, а потім - автобаза.

    2001 року замок відданий в оренду закарпатському художнику Йосипу Барташу.