Перша писемна згадка про Севлюш відноситься до 1262 р. Дарча грамота, датована 1280 р., свідчить, що король Ласло IV передав селище жупану Міклошу, сину Петра. У 1307 р. король Карл Роберт подарував містечко камерарію Беке Боршо з роду Тамашфі. Імовірно, разом з містечком він отримав і дозвіл на зведення фортеці, каштелян якої вперше фігурує у джерелах 1308 р. Після того, як брати Борша виступили союзниками Матея Чака проти короля Карла Роберта, замок штурмував і повернув у володіння корони березький жупан Томаш Янкі. Під час штурму система оборони фортеці була знищена. Містечко до 1399 р. належало королеві, але замок у жодному з документів не фігурує.
На зламі XIV–XV ст. король Сигізмунд за вірну службу дарував Севлюш секельському та земплінському жупану Петру Перені. Разом із дарчою грамотою Перені отримав дозвіл на зведення замку, але не встиг ним скористатись. Через кілька років йому була пожалувана Нялабська домінія із центром у Королівському замку, тому потреба у спорудженні ще однієї фортеці зникла.
На призначеній під будівництво укріплення території близько 1505 р. звели францисканський монастир, патронами якого виступали Перені. Монастирський комплекс функціонував близько пів сторіччя. За цей час, безсумнівно, перебудовувалися старі споруди комплексу і будувалися нові. Так, на території замку на початку XVІ ст. францисканці побудували костел значних розмірів, в якому пізніше був проведений з’їзд духовенства ордена.
Ченці перенесли сюди прах героя битви з турками під Белградом 21 липня 1456 року Яноша Капістрано, ченця-францисканця, який разом зі своїми хрестоносцями допоміг угорському полководцеві Яношу Гуняді в критичний момент битви. Згодом Янош Капістрано був канонізований і в період боротьби з турками став одним із найбільш вшанованих католицьких святих.
Версії щодо того, хто і чому знищив замок (монастир) трохи різняться в сучасній історичній літературі. Тому приводимо їх обох:
- Ситуація кардинально змінилась у 1556 р., коли вихований у реформатській традиції Ференц Перені розігнав монахів і зруйнував монастир, який після цих подій уже не відбудовувався.
- Прийнявши кальвінізм, Перені від Австрії перейшов на бік трансільванського володаря Яноша ІІ Заполі (1540 – 1571). Відомо, що проти бунтівного феодала був посланий загін австрійських військ під командуванням Телекеші, який штурмом узяв і зруйнував укріплення в 1557 - 1558 рр. Франц Перені потрапляє у полон, а Телекеші розділив між воїнами його скарб, біля 400 тисяч злотих.